Концепція «гуманітарної війни», або застосування сили для захисту цивільного населення (на прикладі Держави Лівія)

Анотація

Лівійська криза 2011 року знову поставила перед провідними міжнародними акторами й організаціями важливу проблему вибору засобів при здійсненні захисту цивільного населення, яке потерпає під час військового конфлікту. Ухвалені міжнародним співтовариством військові операції у Лівії відродили концепцію «гуманітарної війни» та підняло низку питань для гуманітарних організацій, зокрема, щодо поняття нейтральна, неупереджена та самостійна гуманітарна акція. Після прийняття резолюції неодноразово підіймалося питання щодо правильності застосування «справедливої війни» у захисті цивільного населення. Тому, з початку лівійської операції у міжнародному співтоваристві виникла стурбованість щодо меж Резолюції 1973. Оскільки військові операції під егідою НАТО, які тривали в Лівії з метою запобігання масових вбивств на території країни, все більш «розмивались». Не дивлячись на низку критики на адресу цієї концепції щодо її недосконалості та потреби подальшого доопрацювання, застосування концепції Відповідальності за захист (R2P) у Лівії було успішним.