Православна церква на Поділлі у 1920-30-ті роки: сучасна українська історіографія

Анотація

Проаналізовано здобутки сучасної української історіографії по вивченню розвитку православної церкви на Поділлі у 1920-30-ті роки. Серед усього масиву праць, що охоплювали чи зосереджувалися на зазначеній проблемі, можна виділити 4 умовні групи, що покращить виклад і сприйняття здобутків української історичної науки:

1) ґрунтовні праці, здебільшого на основі дисертаційних досліджень, які охоплюють територію УСРР-УРСР і розкривають фрагменти подільського церковного життя (О. Ігнатуша, О. Тригуб, С. Жилюк та інші);

2) роботи, які розкривають історіографічний аспект проблеми, тобто робиться спроба узагальнення наявних напрацювань і визначення потенційних напрямків подальшої дослідницької праці у регіональному розрізі (О. Галамай, С. Дровозюк);

3) археографічні праці, що визначають джерельний потенціал теми (О. Галамай, О. Широка, М. Панасюк, Ю. Зінько);

4) позитивістські праці, що розкривають різні аспекти життя православ’я на території Поділля (О. Тригуб, О. Галамай, О. Лойко, М. Олійник, Д. Кузовенков, О. Логінов, О. Колесник, Н. Кузьмінець, М. Панасюк та інші).

Автор прийшов до висновку, що не дивлячись на таке розмаїття сучасних авторів і праць, у вивченні православної церкви на Поділлі міжвоєнної доби ще залишається велика кількість прогалин. Перспективними напрямками досліджень вважаємо вивчення міжконфесійних відносин у православному середовищі, аналіз релігійності населення у розрізі різних верств (інтелігенція, робітництво, селянство), релігійна повсякденність віруючих, виживання духовенства, репресії щодо духовенства та віруючих і, нарешті, створення якісної узагальнюючої праці на широкій джерельній базі – розмаїтті центральних, обласних і галузевих архівів (СБУ та МВС), цивільній і церковній пресі, джерел особового походження тощо.