Миколаївський істпарт як регіональна комісія з історії Української революції 1917-1921 рр.

Анотація

Метою статті є дослідження історії Миколаївського істпарту для пошуку відповіді на питання: у чому полягає його феномен і чому зібрані більшовицьким органом документи можуть достовірно свідчити про події революційної доби 1917-1921 рр.?

Науковою новизною дослідження є випробовування підходу до істпарту не як до Комісії з вивчення історії жовтневої революції та Російської комуністичної партії, а як до науково-дослідного центру з історії Української революції 1917-1921 рр. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності, всебічності та системності. При цьому важливим є уникнення як радянських міфів про істпарти, так і упереджень сучасної української історичної науки щодо істпартів.

У висновках взято до уваги те, що:

1) незважаючи на тиск Істпарту ЦК ВКП(б), Всеукраїнський істпарт досліджував революційні події, що відбувалися на теренах України, із залученням всього спектру їх учасників, та ще й у національному руслі, через що увійшов у протистояння з Істпартом ЦК ВКП(б). Демонстрацією цього протистояння є Всесоюзна конференція істориків-марксистів 1929 р., за якою послідувала реакція;

2) Керуючи Миколаївським істпартом, Василь Фідровський у дослідженнях ішов навіть далі й був більш послідовним, ніж Всеукраїнський істпарт. Учений, спираючись на принципи всебічності й комплексності, спрямовував істпарт до глибокого вивчення абсолютно всіх історичних подій і діючих осіб досліджуваної доби, вимагав наукової точності й об’єктивності, заперечення фальсифікацій;

3) Опубліковані збірники Миколаївського істпарту не могли містити всіх різнопланових документів, зібраних істпартівцями, адже ці збірники відправлялися до Москви для цензури. Однак, архівний фонд, зроблені й відкладені у ньому напрацювання істпартівців, є багатогранними і такими, що достовірно репрезентують епоху революційних подій 1917-1921 рр. Вперше цей архівний фонд був використаний у всій його потужності у 2018-2020 рр. під час дослідження подій Української революції 1917-1921 рр. на теренах Миколаївщини. Варто ще раз підкреслити, що миколаївські істпартівці зробили непересічний внесок у збирання та зберігання архівів на теренах Миколаївщини. Отже, Миколаївський істпарт навряд чи був комісією «з вивчення історії комуністичної партії». Коректніше його визнати за науково-дослідний центр історії Миколаєва періоду Української революції 1917-1921 рр.