Функціонування Cursus Publicus в IV ст. – на початку V ст. за даними «Кодексу Феодосія»

Анотація

Метою статті є дослідження cursus publicus у Римській імперії IV – поч. V ст. від Р.Х. Функціонування «суспільного шляху» у той період детально описується в «Кодексі Феодосія». Також він згадується у працях сучасників, таких як Євсевій Кесарійський, Амміан Марцеллін і Лібаній. Cursus publicus представляв собою систему поштових станцій на основних дорогах імперії: великих (mansiones) і менших (mutationes), на яких подорожні могли відпочити та змінити транспорт. Організовували роботу станцій наглядачі над ними, які називалися mancipes та обиралися з числа куріалів, і державні раби. Забезпечувала станції всім необхідним держава через оподаткування населення провінцій. Держава надавала спеціальні дозволи на користування станціями тим, кому вважала за потрібне: передусім імператорським посланцям і чиновникам високого рангу. Але через корупційну складову доступ до cursus publicus набувало багато людей, які теоретично не мали на це права. Це робило «суспільний шлях» дуже витратною інституцією та змушувало державу детально регулювати його функціонування. Втім, важливість cursus publicus для імперії завжди перевищувала видатки на його утримання.