Формування 45-ї стрілецької дивізії РСЧА на півдні України: руйнація «червоного» військового будівництва (червень-серпень 1919 р.)

Анотація

У червні 1919 р. радянська Україна втратила останній примарний символ «автономії» – військові з’єднання, що мали назву «радянські українські армії» та були об’єднані назвою «Український фронт». Навесні 1919 р. значна частина цих з’єднань та українське селянство підняли повстання проти колоніальної політики «червоної» влади. Ці повстання зруйнували «червоні» тили та привели до того, що влада більшовиків зберігалася тільки у губернських центрах. До своїх каральних акцій проти населення влада намагалася залучити залишки частин «українського фронту», що перетворювалися на загальномосковські частини, втрачаючи свої «українські» ознаки.

3-тя Українська радянська армія перетворилася на «загальномосковську» 45-ту радянську стрілецьку дивізію (близько 12 тисяч багнетів і шабель), якою керували навіть не військові, а група аферистів, частина з яких мали кримінальне минуле (командир бригади Г. Котовський, командир полку М. Вінницький).

У 45-й стрілецький дивізії, під час її формування на Півдні України (червень-серпень 1919 р.), панував загальний хаос, частини виявилися «ненадійними», та самі часто виступали проти червоної влади. У розграбуванні державних скарбниць взяли активну участь вищі посадовці 45-ї стрілецький дивізії. Залишки цієї дивізії могли повноцінно змагатися тільки зі стихійними, погано озброєними селянськими повстанцями. Системна криза влади в Україні влітку 1919 р. привела до краху «військової» політики більшовиків в Україні, до блискавичного наступу армії УНР та армій генерала Денікіна, до майже повної втрати червоною владою українських теренів.