Інформаційна діяльність «Стамбульської платформи» упродовж 1929-35 рр.

Анотація

Стаття присвячена висвітленню інформаційної діяльності «Стамбульської платформи» – нелегальної резидентури українських спецслужб ДЦ УНР в екзилі упродовж 1929-35 рр. В основі діяльності цієї інституції була презентація українців на міжнародній арені, як нації, що прагнула повернути свою державність; окреслення й обґрунтованість їх духовних, геополітичних та економічних інтересів, а також протистояння антиукраїнській пропаганді та дискредитації української політичної еміграції, розгорнутій у міжвоєнний період радянською Росією.

При написанні наукової праці авторка послуговувалася принципами об`єктивності, конкретно-історичного підходу, цілісності, всебічності, системності, а також історико-типологічний, проблемно-хронологічний та історико-порівняльний методи, які допомогли розглянути всебічно запропоновану тематику.

Без належної технічної бази, фінансування й іншого необхідного забезпечення, перебуваючи весь час під «пильним оком» радянських спецслужб, члени «Стамбульської платформи» сумлінно здійснювали інформаційну діяльність не лише у Туреччині, але й на Близькому Сході. Попри втрачену українською нацією державність, вони прагнули роз’яснити європейському, близькосхідному та навіть далекосхідному політикуму значення, роль і переваги відновлення незалежної та самостійної України на карті світу та її значення для світової геополітики та економіки. Передчасна смерть офіційного представника уряду УНР в екзині у Стамбулі В. Мурського, Вселенського Патріарха Фотія ІІ, перевага радянської Росії, млявість і нерішучість світових політиків встрявати у відкрите протистояння з Москвою, підготовка до Другої світової війни, призвело до згортання «Стамбульської платформи».