Старожитності Лукомор'я

Сорочки, кошулі та кошульки: український натільний одяг другої половині 16 – першої половині 17 ст.

Наталя Скорнякова — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

В статті показано основні характеристики таких елементів української ранньомодерної спідньої білизни як сорочка, кошуля та кошулька. Для цього на основі статистичного аналізу актових справ другої пол. 16 – першої пол. 17 ст. Київського та Волинського воєводств створено три типи графіків. Підтверджено версію, яку запропонували дослідники раніше, що сорочки не вишивалися та були спідньою білизною, у той час як кошулі могли мати вишивку та, швидше за все, вдягалися на сорочку. Спростовано думку, що кошуля та кошулька були синонімічними поняттями, частина кошульок віднесена до коштовностей, а не до білизни. Порівняно ціни на різні сорти лляних тканин і на готові вироби з них, також показано різницю в цінах на перлові та золоті кошульки. Зроблено спробу вирахувати ширину та кількість тканини, потрібної для пошиття чоловічої та жіночої кошуль.

Аналіз метричних книг парафій Мукачівської єпархії 18 ст. (на основі матеріалів Державного архіву Закарпатської області)

Василь Міщанин — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу метричних книг парафій Мукачівської єпархії 18 ст. Автор на основі матеріалів Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО) досліджує особливості метричної документації, її структурні елементи та предметно-тематичний зміст. У роботі зроблено спробу систематизації та впорядкування існуючих джерел за принципом внутрішнього та зовнішнього направлення і призначення. Особливу увагу при цьому приділено міжконфесійним взаємовідносинам в парафіях єпархії у вказаних період.

Огляд історіографії тематики свідчить про обмежену наявність джерел по даній тематиці. Опрацьовані архівні матеріали ДАЗО значно доповнюють існуючу документальну базу та суттєво заповнюють існуючі білі плями в історії парафіяльного документообігу Мукачівської єпархії. У статті, на основі нових джерел, предметно досліджуються окремі аспекти метрології у 18 ст. Десятки архівних джерел вводяться до наукового обігу вперше.

Ідейні та фактологічні витоки вільнокозачого руху 18-19 ст. через призму національного самоусвідомлення

Віталій Маніяк — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються теоретичні основи історичної пам’яті та національного міфу у контексті формування Вільнокозачого руху напередодні революційних подій початку 20 ст. Окремо досліджується роль козацької спадщини у формуванні політичних і соціальних концепцій того часу, а також її значення для самобутності української нації. Особливу увагу приділено важливості збереження пам’яті про козацьку спадщину та її впливу на розвиток Вільнокозачого руху, який став виразом боротьби за свободу та незалежність України. Стаття аналізує ідеї «козацького романтизму», що поєднували демократичні риси Гетьманщини з прагненнями до свободи, і підкреслює значення цієї спадщини для розвитку національної свідомості в умовах соціальних і політичних змін.

Українська мова як мова науки у поглядах журналу «Основа» (1861-1863 рр.)

Армен Тоноян — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті висвітлюється роль журналу «Основа», як першої легальної трибуни українофілів Російської імперії, у формулюванні уявлень про українську мову як потенційну мову науки. Особливу увагу приділено концептуальним позиціям П. Куліша та М. Костомарова. П. Куліш послідовно наголошував на потребі витворення високого художнього стилю як основи для формування наукової мови, тоді як М. Костомаров, передбачаючи загрозу культурної асиміляції, закликав до невідкладного створення україномовного корпусу наукових текстів. Через аналіз публікацій, приватного листування та редакційних рішень, висвітлено конкретні практики трансформації української мови як мови наукового знання. Висновки засвідчують, що попри численні виклики від нестачі авторів до внутрішніх конфліктів і брак якісної комунікації з кореспондентами, редакція «Основи», передусім взоруючись на ідеї П. Куліша і М. Костомарова, ініціювала перші системні кроки до творення української наукової мови.

Видавнича справа та громадівський рух у другій половині 19 ст.: роль періодичних видань у формуванні модерної української ідентичності

Юрій Перга — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У другій половині 19 ст. видавнича справа стала важливим чинником формування модерної української ідентичності. Періодичні видання слугували механізмом поширення національної ідеології, сприяли консолідації інтелектуальних кіл та активізації громадівського руху, що чинив опір цензурним обмеженням. У статті комплексно охарактеризовано вплив видавничої справи та публіцистики на формування модерної української ідентичності у другій половині 19 ст. Задля досягнення цієї мети систематизовано історико-культурні чинники, що сприяли розвиткові видавничої діяльності; проаналізовано роль окремих періодичних видань у формуванні національної думки; виявлено зв’язок між публіцистикою та громадівським рухом.

Питання сільськогосподарського кредитування селянства Середньої Наддніпрянщини у роботі місцевих комітетів Особливої наради з питань сільськогосподарської промисловості (1902-1903 рр.)

Анатолій Морозов — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується діяльність місцевих комітетів Особливої наради з питань сільськогосподарської промисловості щодо вирішення питання сільськогосподарського кредитування селянства Середньої Наддніпрянщини та її вплив на розвиток сільського господарства регіону. Особлива увага приділяється роботі місцевих комітетів Київської, Полтавської та Подільської губерній. Показано, що робота місцевих комітетів навколо проблем кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників загалом була досить активна. Найбільше уваги члени комітетів приділили дрібному, так званому «народному» кредиту.

Кредитування селян-переселенців у роки Столипінської аграрної реформи в Україні

Наталія Тацієнко — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті, на прикладі Київської губернії, зроблено спробу з’ясувати чинники, які вплинули на переселення селянства з українських губерній на початку 20 ст. Міграція почала розглядатися як один із способів розв’язання аграрного питання через заселення та господарське освоєння величезних масивів неосвоєних земель імперії. Стихійність селянського переселення, якій сприяли ще й удосконалення транспортної інфраструктури, змусила владу унормувати цей процес через вироблення законодавчих актів. Уряд заохочував селян до міграції обіцянками фінансової кредитної допомоги на переїзд, купівлю реманенту, худоби, посівного та продовольчого матеріалу, житла. Під час Столипінської аграрної реформи переселення набуло більш чіткого та спрямованого характеру. Переселенці могли звільняться від оподаткування, а також отримувати відстрочку від військової повинності. Проте, розміри кредитної підтримки часто були недостатніми та не могли покрити всі витрати мігрантів, що було однією з причин їх повернення на Батьківщину та й загалом спадання переселенського руху.

Погляди архієпископа Василя (Богдашевського) на культуру письма та академічну доброчесність у Київській духовній академії: досвід і практика

Владислав Яшин — сб, 28 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз позиції професора Київської духовної академії архієпископа Василя (Богдашевського) щодо особливостей культури письма та принципів дотримання студентами академічної доброчесності. Дослідження базується на основі матеріалів його відгуків на рецензовані ним кваліфікаційні роботи, подані на здобуття наукових ступенів кандидата та магістра богослов’я. Зазначені відгуки поміщені в академічному часописі Київської духовної академії «Труди КДА». На прикладі аналізу відгуків архієпископа Василя (Богдашевського) простежується той факт, що така чітка політика Академії стимулювала розвиток культури академічного письма серед студентів, сприяла підвищенню рівня їхніх дослідницьких навичок і забезпечувала формування етичних стандартів академічної доброчесності.