Редакція журналу «Старожитності Лукомор’я» забезпечує незалежність редакційних рішень і дотримується принципів прозорості та академічної доброчесності під час розгляду рукописів. Політика журналу ґрунтується на рекомендаціях Committee on Publication Ethics (COPE), підходах ICMJE до розкриття фінансових і нефінансових взаємозв’язків.

 Автори зобов’язані повідомляти про будь-які обставини, які можуть вплинути або бути сприйняті як такі, що впливають на об’єктивність дослідження чи інтерпретацію результатів. Інформація про наявність або відсутність конфлікту інтересів обов’язково зазначається у статті та публікується разом із матеріалом. Неповне або недостовірне декларування відповідних відомостей може бути підставою для перегляду редакційного рішення або застосування постпублікаційних процедур.

 Рецензенти зобов’язані до початку оцінювання рукопису повідомити редакцію про можливий конфлікт інтересів та утриматися від рецензування у разі його наявності. У разі виявлення таких обставин редакція призначає іншого рецензента. Рецензенти не мають права використовувати інформацію з рукопису у власних інтересах до моменту його оприлюднення.

 Редактори не беруть участі у розгляді рукописів у разі наявності особистих, професійних або інституційних зв’язків з авторами. У випадку подання рукопису головним редактором, членом редакційної колегії або представником установи-засновника, рукопис передається незалежному відповідальному редактору, який організовує рецензування із залученням незалежних рецензентів. Відповідальним за організацію рецензування й оцінки рукописів членів редколегії є вчений секретар журналу.

 Особа, що є автором рукопису та водночас входить до складу редакційної колегії, не бере участі в ухваленні рішення щодо власної статті та не має доступу до інформації про рецензентів. Застосування спеціальної процедури фіксується у внутрішній документації редакції, а відповідна декларація зазначається у публікації.

 Редакція забезпечує документування випадків врегулювання конфлікту інтересів шляхом протоколювання рішень редакційної колегії та послідовне застосування цієї політики. Недопустимими є практики адміністративного впливу на процес рецензування, систематичне публікування матеріалів редакторів без незалежного розгляду або приховування потенційних взаємозв’язків. Факт наявності або відсутності конфлікту інтересів не впливає на оцінку наукової якості матеріалу, однак його нерозкриття розглядається як порушення редакційної етики.