Віктор Янукович: початок політичної кар’єри

Анотація

У статі подана коротка характеристика публікацій на сторінках яких відтворено біографію четвертого Президента України – В. Януковича. Відштовхуючись від цих робіт і залучивши нові джерела, нами була здійснена спроба реконструкції перших етапів його політичної біографії. На підставі аналізу доступних документів і свідчень, критично переосмислюємо наявні теорії та припущення відносно кримінального переслідування В. Януковича у 1970-х роках, подальшого його засудження й ув’язнення. Звертаємо увагу на особливості процесу «погашення» цих судимостей.

Показано взаємозв’язок кримінального досвіду набутого В. Януковичем у пізньорадянський період і подальшим, стрімким просування його владною драбиною. Припускаємо, що таке стрімке входження до політичних еліт регіону було обумовлене співпрацею із «силовиками».

На підставі політичного аналізу розподілу впливу між різними фінансово-промисловими групами початку 1990-х років обґрунтовуємо твердження проте, що перехід В. Януковича у «велику політику» був обумовлений домовленостями між Президентом Л. Кучмою та представниками донецької фінансово-промислової групи. Нами зроблена спроба показати, що пролобіювавши на посаду прем’єр-міністра України В. Януковича, представники донецької фінанси-промислової групи не мали повного контролю над цим Урядом, оскільки ключові посади у ньому належали орієнтованим на Президента Л. Кучму акторам.

На підставі аналізу структури, кадрової політики, особливостей розподілу повноважень між членами Уряду В. Януковича обґрунтовується гіпотеза про те, що голові цього Кабінету міністрів відводилася роль клієнта, який сумлінно виконував вказівки своїх патронів і готувався до боротьби за посаду Президента України.