Виникнення медичного кінематографу наприкінці 19 ст.

Анотація

Розглянуто появу медичного кінематографу наприкінці 19 ст. У дослідженні висвітлено, що у 19 ст. сформувалася ідея про те, що винаходи повинні служити цілям науки, що призвело до створення цієї галузі. На використання кіно у медицині вплинули відкриття Е.‑Й. Маре, який почав знімати рухи людського тіла на плівку. Одними з основоположників використання кіно у неврології були дослідники Г. Марінеску, П. Шустер та оператор Б. Матушевський. Вони знімали рухи при неврологічних захворюваннях та наслідки від хвороб. Г. Марінеску зафіксував на плівку рухи людей з частковим паралічем і результати експерименту з його лікування гіпнозом. П. Шустер обговорював використання плівки для навчання медичних працівників в університетах та для навчання інших зацікавлених осіб проблемам руху при неврологічних розладах. Б. Матушевський зазначив, що захворювання в неврології можна зафіксувати з великою точністю лише за допомогою камери. У хірургії лікар Е.‑Л. Дуайєн використовував записи для аналізу власної практики, сподіваючись покращити та раціоналізувати хірургічні техніки, а також поширювати знання серед своїх учнів. Більшість спеціалістів використовували кіно для навчання лікарів, хоча технічні проблеми з роботою кінематографа викликали певні труднощі у його використанні в навчальних цілях, які вони намагалися вирішити.