Питання локалізації Яськівської Січі (1733-1735 рр.)

Ключові слова: Великий Луг, Запорозька Січ, острів Яськівський, ріка Підпільна, ріка Яськівка, село Капулівка, село Покровське, Яськівська Січ, геоінформаційні системи (ГІС)

Анотація

Запорозька Січ є одним із ключових явищ української історії, що традиційно привертає пильну увагу дослідників. Проте окремі козацькі фортифікаційні об’єкти, зокрема тимчасові чи маловідомі укріплення, досі залишаються поза межами системного академічного вивчення. Попри значну кількість фундаментальних праць, присвячених локалізації козацьких осередків, питання існування запорозького осідлища на острові Яськівському до сьогодні не ставало предметом окремого наукового дискурсу. У сучасній літературі домінують дослідження добре відомих Січей (Підпільненської, Чортомлицької, Микитинської, Базавлуцької тощо), тоді як менш знані оборонні вузли перебувають на периферії історіографії.

Метою роботи є виведення Яськівської Січі (1733-1735 рр.) на рівень академічного поля зору шляхом її точної просторової локалізації на основі інтеграції картографічних матеріалів 18 ст. із сучасними дистанційними даними та результатами дешифрування аерокосмічних знімків.

Методологічну основу розвідки становить міждисциплінарний підхід, що базується на алгоритмах використання геоінформаційних систем (ГІС) в історичній географії. У ході дослідження було здійснено картографічну прив’язку низки рідкісних європейських мап 1730-1740-х років (Дж. Сенкса, А. дю Шаффа, Д. де Боскета) на сучасну цифрову основу. На підставі порівняльного аналізу військового розвідувального аерофотознімка (вересень 1943 р.) та супутникових знімків ложа Каховського водосховища після його осушення (липень 2023 р.) вперше верифіковано та детально вивчено матеріальні сліди козацької фортифікації на острові Яськівському в межиріччі Підпільної та Яськівки.

У результаті дослідження встановлено, що виявлене укріплення мало неправильну шестикутну конфігурацію з орієнтовними розмірами 220 на 175 м, площею близько 3,34 га та периметром 700 м. Завдяки залученню актових джерел Архіву Коша Нової Запорозької Січі та критичному аналізу свідчень Д.І. Яворницького, обґрунтовано хронологічні межі функціонування цього осередку в межах 1733-1735 рр., який слугував проміжним пунктом між Кам’янською та Підпільненською Січами. Виявлено причини його перенесення на материкову височину, зумовлені геополітичним конфліктом між Османською та Російською імперіями.

Робота заповнює істотну прогалину в історіографії доби козацтва та доводить перспективність застосування сучасних ГІС-технологій у вивченні важкодоступних пам’яток Великого Лугу. Представлені результати просторових замірів і точні географічні координати об’єкта можуть стати підґрунтям для подальших натурних археологічних розвідок і польових досліджень на території Південної України.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Сохань П.С. (ред.) та ін. Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів 1734-1775. Київ: Центр. держ. іст. архів України; НАН України; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, 1998. Т. 1. 696 с.

Беляев Н. Описание полтавского полковника реки Днепра от м. Переволочного до Черного моря от 20 января 1687 р. Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. 3. Одесса, 1853. С. 572-580.

Дебоскет Д.И. План Запорожской сечи / инженер подполковник Данила де Боскет; чертил кондуктор Григорий Altufiev. Киев, 27 июля 1745 р.

Залишки ровів на розвідувальному аерофотознімку, вересень 1943 р. URL: https://oldmaps.dp.ua/nikopol/?leftmap=91943&double=0#15/47.5313/34.1753

Карта пути русской армии фон Миниха в русско-турецкую войну 1736-1739 рр. от реки Днепра до реки Буг. Собрание Рукописных карт. Датировка: вересень 1737 р.

Каховське водосховище станом на 05 липня 2023 р. [Супутниковий знімок]. URL: https://oldmaps.dp.ua/greatlug/?leftmap=50723&rightmap=esri&double=0#12/47.5280/34.1768

Мышецкий С.И. История о казаках запорожских: как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся, сочиненная от инженерной команды. Одесса: Гор. тип., 1851. 92 с.

Ригельман А.И. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще. Москва: В университетской типографии, 1847. 819 с.

Сучасний ситуаційний план острова Яськівського, станом на 05.07.2023 р. URL: https://oldmaps.dp.ua/greatlug/?leftmap=50723&rightmap=280923&double=0#13/47.5312/34.1750

Часть Украйны с Новороссийскою губерниею и Крымом. Россий гоархив давних актов. Ф. 192. Оп. 1. Д. 5.

A New Map of the Seat of War between ye Moscovite and the Turk on the Donn ye Nieper ye Niester & in Crim Tartary &c., Copied from an Original Engraved at Petersburg in 1737 said to be Done from General Munich’s memoirs. URL: https://www.raremaps.com/gallery/detail/75848/a-new-map-of-the-seat-of-war-between-ye-moscovite-and-the-tu-senex

Carte nouvelle de la Crimée et des paÿs circonvoisins. Bibliothèque nationale de France, département Cartes et plans, GE SH 18 PF 101 DIV 2 P 2. URL: http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb46885138h

Du Chaffat A. Provinciarum Turcico Tartaricarum inter Tanaim Borysthenem et Bogum sitarum quas decobus anis viz. 1736 et 1737 anna, augustissima russorum autocratrix subegit exprototypo Petropolitano concinata accuratissima delineatio… 1737. Bibliothèque nationale de France, département Cartes et plans, GE DD-2987 (3054 B). URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b53039113c/f1.item.zoom#

Du Chaffat A. Theatrum belli A° MDCCXXXVII a milite Augustae Russorum Imperatricis adversus Turcas Tattarosque gesti. 1737. Bibliothèque nationale de France, département Arsenal, EST-1513 (134,1). URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b53192148k/f1.item.zoom#

Karta över Sydryssland / Ukraina från 1700-talets mitt. Diplomatica. Kartor och ritningar, SE/RA/2121/87:1 (1740-1769), bildid: R0002804_00001. Riksarkivet (Швеція). URL: https://sok.riksarkivet.se/bildvisning/R0002804_00001

Антонович В.Б. История малорусского козачества: лекции проф. ун-та св. Владимира В.Б. Антоновича. Киев: Литогр. Корчак-Novickogo, 1882. 168 с.

Апанович О.М. Чортомлицька Запорозька Січ: До 345 річниці заснування. Київ: Укр. козацтво, 1998. 80 с.

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. Київ: Либідь, 1993. 288 с.

Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків. Київ: Дніпро, 1991. 333 с.

Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России: со времен присоединения оной к Российскому государству при царе Алексее Михайловиче с кратким обозрением первобытного состояния сего края. Москва: Тип. С. Селивановского, 1822. Ч. 2. 324 с.

Вирський Д.С. Війна на Півдні: хроніки степового прикордоння України (16 – середини 17 ст.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2024. 292 с.

Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. Киев: Гос. изд-во політ. лит. УССР, 1957. 461 с.

Голобуцкий В.А. Січ на Базавлуці. Запорозьке козацтво. Київ, 1994. С. 165-178.

Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. Т. 7: Козацькі часи – до року 1625. Репр. відтворення вид. 1909 р. Київ : Наук. думка, 1995. 624 с.

Жуковський М.П. Про час заснування і місце розташування Микитинської Запорозької Січі. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Київ, 2001. Т. 6. С. 78-85.

Жуковський М.П. Нові дослідження Микитинської Запорозької Січі за картографічними документами 18-20 ст. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. 2025. № 32. С. 7-13.

Історія Запорозької Січі. 2-ге вид. / Ред. кол.: В. Смолій (відп. ред.), В. Щербак (наук. ред., упоряд.) та ін. Київ: Арій, 2023. 240 с.

Карелин И. Запорожские городища. Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. 9. Одесса, 1875. С. 433-442.

Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий: в 2 т. 2-е изд., доп. Санкт-Петербург: Изд. Д.Е. Кожанчикова, 1859. 459 с.

Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. Історичні джерела та їх використання. Вип. 1. Київ: Наукова думка, 1964. 292 с.

Ленченко В.О. Запорозька Січ у картах, планах та креслениках 17-18 ст. Археологічні дослідження пам’яток українського козацтва. Київ, 1993. Вип. 2. С. 19-22.

Мицик Ю.А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини 15-18 ст. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1997. 176 с.

Мицик Ю.А., Стороженко І.С., Ковальов А.М. Тії слави козацької повік не забудем. Дніпропетровськ: Промінь, 1989. 117 с.

Молдаванов Є.В. Підпільненська Січ: реконструкція просторової структури на основі нововиявлених контурів Новосіченського ретраншементу. INSULA. 2025. № 9: Спеціальний випуск. Матеріали ХІІІ науково-практичної конференції «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». С. 95-108.

Молдаванов Є.В. Узагальнення результатів пошуку козацьких укріплень за допомогою ГІС-методу. INSULA. 2024. № 7: Матеріали ХІІ науково-практичної конференції «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». С. 154-174.

Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье: предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине. 1875-1905 рр. Екатеринослав: Типография Губернского земства, 1911. 116 с.

Падалка Л.В. По вопросу о существовании Запорожской Сечи в первые времена запорожского казачества. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1894. 41 с.

Пам’ятки історії та культури міста Нікополь (За матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України»). Упоряд: Голубчик Л.М. та ін. Дніпро: Журфонд, 2018. 288 с.

Посунько О.М., Молдаванов Є.В. Використання геоінформаційної системи (ГІС) в історичній географії України та історичному краєзнавстві. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи. Дніпро: ДНУ ім. Олеся Гончара, 2025. 55 с.

Посунько О.М., Молдаванов Є.В. Послідовність та локалізація козацьких січей: нові підходи. Дослідження з історії та філософії науки і техніки. 2025. Т. 34, № 1. С. 92-111.

Посунько О.М., Молдаванов Є.В. У пошуках неіснуючої Січі: деконструкція історіографічного міфу. Південний архів (історичні науки). 2025. Вип. 51. С. 61-72.

Скальковский А. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского. Ч. 3. 3-е изд. Одесса: Тип. А. Шульце, 1886. 330 с.

Стороженко І.С. Скільки саме було Запорозьких Січей за всю історію українського козацтва? Дніпро: Ліра, 2020. 216 с.

Телегін Д.Я. Часи козацькі. Січі Запорозькі: за письмовими та археологічними джерелами. Київ: УТОПІК, 1997. 207 с.

Федорук Я.О. Археологічні експедиції 1951 і 1953 років з вивчення Запорозьких Січей перед затопленням Каховським водоймищем. Україна в Центрально-Східній Європі, 2017. Вип. 17. С. 254-318.

Харлан О.В. Стара козацька Січ в урочищі Щуровському: до питання локалізації. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. 2018. № 27. С. 40-47.

Эварницкий Д.И. Число и порядок Запорожских Сечей с топографическим очерком Запорожья. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1884. 76 с.

Эварницкий Д.И. История запорожских козаков. Санкт-Петербург: Типография П.И. Бабкина, 1897. Т. 3: 1686-1734. 646 с.

Эварницкий Д.И. Вольности запорожских казаков: историко-топографический очерк. Санкт-Петербург: Типо-литогр. и фото П.И. Бабкина, 1898. 405 с.


Переглядів анотації: 1
Завантажень PDF: 1
Опубліковано
2026-07-31
Як цитувати
Молдаванов, Є. (2026). Питання локалізації Яськівської Січі (1733-1735 рр.). Старожитності Лукомор’я, (3), 5-20. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2026.3.446
Номер
Розділ
Нова історія