Фонди ЦДАВО України як джерело до вивчення діяльності Управління Уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ СРСР в УСРР 1920-х рр.

Анотація

У статті здійснено джерелознавчий аналіз фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління (ЦДАВО України), що стосуються діяльності Управління Уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ СРСР в УСРР у 1920-х рр. як репрезентативного масиву документів, що відображає процес централізації зовнішньополітичної діяльності союзних республік у період становлення радянської державності. Розглянуто історико-правові передумови створення інституту Уповноважених НКЗС СРСР після утворення Союзу РСР і трансформацію компетенцій республіканських органів влади у сфері міжнародних відносин. На основі архівних матеріалів досліджено структуру архівних фондів, принципи його формування та систематизації, а також визначено основні групи документів: організаційно-розпорядчі акти, службове листування, звітно-аналітичні матеріали, кадрову та фінансово-господарську документацію, консульські справи.

Проаналізовано інформаційний потенціал фондів для реконструкції адміністративної структури установи, механізмів її підпорядкування союзному центру, особливостей кадрової політики та практичної реалізації дипломатичних і консульських функцій на території УСРР. Окреслено проблеми джерельної критики документів 1920-х рр., зокрема вплив ідеологічної риторики, формалізованого характеру звітності та можливих лакун у збереженості матеріалів. Обґрунтовано висновок про високу наукову цінність фондів Управління Уповноваженого НКЗС СРСР в УСРР як важливої джерельної бази для дослідження інституційної еволюції радянської дипломатії та трансформації міжнародно-правового статусу УСРР у складі СРСР у 1920-х рр.