Феномен української національної ідеї у контексті історичного розвитку

Анотація

Українська національна ідея, як складний соціокультурний і політичний феномен, пройшла низку етапів становлення та розвитку, зберігаючи в основному свою сутність, але змінюючи форму, сферу дії, функціональне призначення та глибину вираження. Її призначення полягало (й полягає) у консолідації нації для найефективнішої реалізації завдань українського націєтворення, сприяє становленню та розвитку власної національної державності, пробудженню національної самосвідомості та гідності, національної культури й мови, утвердженню економічної незалежності. В умовах переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) типу суспільства, українська національна ідея потребує суттєвої модернізації, адаптації не лише до жорстких реалій суспільства і політичної нації, а й тих цивілізаційних, геополітичних, економічних викликів, з якими стикається Українська держава на початку 3 тисячоліття. За цих умов потребою є наповнення національної ідеї новим змістом, який відповідав би цивілізаційним, науковим, інформаційним процесам сьогодення. У концентрованому вигляді українська національна ідея охоплює економічні, соціально-політичні, ідеологічні, духовні та релігійні аспекти життєдіяльності української нації: формування соціально-орієнтованої економіки, правової держави, збереження національних традицій, розвиток української мови та культури. Досягнення цих цілей можливо лише за умов пріоритету особистості у суспільстві та державі. Українцям потрібні провідники-особистості, котрі здатні повести за собою народний загал і нести повну відповідальність за реалізацію української національної ідеї.

Українська національна ідея – це сукупність філософських, політичних і моральних принципів, скерованих, з одного боку, на формування у громадянина особистісної позиції, яка конкретизується у його здатності бути спонукуваним інтересом суспільства як власним, бути активним суб’єктом політичного, громадського та культурного життя, а з іншого, – утворення особистісної атмосфери у суспільстві. У разі ослаблення впливу української національної ідеї людина має можливість маніпулювати свідомістю громадян, залишаючи їх пасивним економічним і політичним суб’єктом, не створює умов для свідомої економічної, політичної та громадської діяльності. По-перше, вона продовжує тисячолітню традицію побудови української держави на основі ідеї гуманізму і демократії. По-друге, повертає до життя ідеал людини, яка прагне вдосконалення як для себе, так і суспільства. По-третє, відкриває шлях тим, хто здатний діяти в інтересах держави й суспільства, і, навпаки, закриває тим, хто використовує людину як засіб маніпулювання, а державу як механізм збагачення. По-четверте, відповідає українській філософській і соціально-політичній традиції, що орієнтувалася на формування досконалої людини. Загальнонаціональне визнання української національної ідеї, сприятиме відстороненню від влади посередньої людини, яка за її психологічним, інтелектуальним і духовним потенціалом не здатна діяти в інтересах нації.

Фінансування:: Стаття підготовлена за результатами фундаментального дослідження «Український національно-визвольний рух новітньої доби» (12.2017-12.2027) № держреєстрації 0117U005578.