Німецький окупаційний режим 1941-1943 рр. у спогадах української творчої письменної інтелігенції

Анотація

Метою статті є розкриття об’єктивної картини подій Другої світової війни через спогади української творчої письменної інтелігенції, що залишились на окупованій німецькою армією території України у 1941-1943 рр.

Наукова новизна дослідження полягає у спробі висвітлити бачення українською письменною інтелігенцією через їхні спогади, щоденники та мемуарну літературу вкрай складну ситуацію, що склалася на окупованій німецькою армією території України у 1941-1943 рр., а саме в освіті та повсякденному житті мешканців міст і містечок України.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів систематизації та класифікації, принципах історичного джерелознавства, об’єктивності, ретроспективного, порівняльного та критичного аналізу (метод дослідження змістовної правдивості, достовірності та упередженості). Важливим стало врахування контексту написання спогадів і мемуарів, особистості автора, його мотивів та об’єктивності.

Аналіз спогадів, мемуарів української творчої інтелігенції: письменників, літературознавців і поетів, що поза власної волі опинились на окупованих німецькою армією територіях України у 1941-1943 рр., показав, що переживали мешканці міст під німецькою окупацією, які труднощі довелось долати щоб вижити та налагодити, відносно, мирне життя, а головне – підтримати віру мешканців сіл і міст у збереження національних цінностей, традицій і державницьку ідею.

Виявлено, що спогади та щоденники сучасників про ті тяжкі для українського населення роки війни дозволяють глибше зрозуміти проблему виживання в умовах нацистського режиму та розкрити більш повну картину подій Другої світової війни. Аналіз різних видів особових матеріалів дав можливість актуалізувати індивідуальний і колективний досвід різних людей, вплив їхніх стереотипних і неординарних вчинків на стратегії виживання та самопрезентації. Показано, що використання спогадів, щоденників і мемуарів у дослідженні подій Другої світової війни вимагає критичного аналізу але є, вкрай, необхідним для формування всебічного та більш повного розуміння політики Третього Рейху на окупованій території України. Показано, що свідчення очевидців стали важливими у висвітленні проблем і способів їх подолання в освітній політиці окупаційної влади, у питаннях охорони здоров’я, боротьби з голодом, який переживали більшість українських міст і діяльність «Просвіти», яка, фактично, стала єдиним осередком, що давав надію мешканцям міст на можливість налагодити прийнятні умови життя.