Консеквенція Польського Січневого повстання для інституту предводителя дворянства на Правобережній Україні (60-ті роки ХІХ ст.)

Ключові слова: Польське Січневе повстання 1863-1864 рр., Південно-Західний Край Російської імперії, Правобережна Україна, Київська, Волинська і Подільська губернії, станове дворянське самоврядування, губернські предводителі дворянства, русифікація

Анотація

Відлунням поразки Польського Січневого повстання у Південно-Західному Краї Російської імперії стало посилення економічного та політичного тиску на місцеве дворянство, яке у розумінні самодержавства повинне бути опорою влади. Оскільки у Київській, Волинській і Подільській губерніях інститути влади були представлені у переважній більшості службовцями польського походження, це стало приводом посилення русифікаторської політики шляхом обмеження станового самоврядування в регіоні. У статті акцентується увага на перехідному періоді зміни кадрової політики з перспективи інституту предводителя дворянства. Губернські предводителі нової генерації виступали суб’єктами посилення русифікації регіону.

Фінансування. Стаття підготовлена під час перебування на стипендіальній програмі Research Perspektive Ukraine в Німецькому Історичному Інституті у Варшаві.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Переглядів анотації: 62
Завантажень PDF: 42
Опубліковано
2024-03-01
Як цитувати
Барвінок, О. (2024). Консеквенція Польського Січневого повстання для інституту предводителя дворянства на Правобережній Україні (60-ті роки ХІХ ст.). Старожитності Лукомор’я, (1), 56-64. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2024.1.248
Номер
Розділ
Нова історія