Від казарм до приватних садиб: житлові стратегії промислових робітників Єлисаветграда у 80-х рр. 19 - на початку 20 століття

Анотація

У статті досліджено житлові стратегії промислових робітників Єлисаветграда кінця 19 - початку 20 ст. На основі комплексного аналізу статистичних даних, архівних матеріалів і періодики визначено основні типи житла робітників і причини та мотивації у його виборі. Проаналізовано співвідношення міського та приміського населення у середовищі промислового робітництва та поширеність механізму «маятникових міграцій». Встановлено, що переважаючою житловою стратегією була оренда житла у міському контурі, проте зафіксовано й поступове зростання частки власників нерухомості. Підкреслено, що ця тенденція особливо поглиблюється після початку забудови Робітничої слобідки (Миколаївки) у 1912 р.

Виявлено та охарактеризовано й інші, менш поширені форми організації житлового простору – робітничі казарми, нічліжки, лікувально-продовольчі пункти, заїжджі двори та «будинки залізниці». Було здійснено і просторовий аналіз локалізації житла промислових робітників 8 найбільших підприємств Єлисаветграда у 1906 р., що дозволило встановити райони та окремі міські локації найбільшої концентрації робітничого населення.