«Контрольована справедливість»: ревізійно-апеляційний процес у судах Правобережної України (1793-1825 рр.)

Анотація

Проаналізовано ревізійно-апеляційний процес у судах правобережних губерній в умовах політики «висування» новонабутих територій до імперського простору. За Речі Посполитої в умовах незалежності судової влади шляхетська корпорація отримувала можливість боротися за справедливість, за необхідності використовуючи механізм оскарження вироків. Після другого поділу нова імперська влада зберегла наявну судову систему, але з обов’язковим ревізуванням проваджень призначуваними чиновниками / адміністративними установами. Після конструювання станової судової системи в 1796 р. було запроваджено багаторівнева система контролю за «справедливістю», що за формального судочинства означало підтвердження вироку письмовими документами: показами свідків, довідками, матеріалами слідства тощо. В умовах імперської політики пошуку компромісу з елітами Павлом І та Олександром І було відновлено окремі елементи річпосполитських судових процедур, але збережено адміністрування та імперський ревізійно-апеляційний процес. В окремих випадках заради утвердження в регіоні влада «закривала очі» на окремі порушення у роботі судів, у тому числі й порушеннях ревізійно-апеляційного процесу.