Здійснення політико-ідеологічного контролю влади за музично-пісенним мистецтвом України у другій половині ХХ ст.

Анотація

У статті проаналізовано зміст, головні форми та методи ідеологічного контролю влади за музично-пісенним мистецтвом, що здійснювався радянським режимом в Українській РСР у другій половині ХХ ст., висвітлено роль органів цензури та публічних викривальних кампаній у встановленні жорсткого політико-ідеологічного контролю за діяльністю творчої інтелігенції республіки.

Було з’ясовано, що у другій половині ХХ ст. радянська влада розглядала українське музично-пісенне мистецтво як потужний засіб агітації та роботи з населенням, а пісня мала стати ідеологічним рупором нової влади, пропагувати нові цінності, виховувати активного будівника комунізму.

Зроблено висновки, що основними інструментами здійснення політико-ідеологічного контролю за музично-пісенним процесом було створення відповідних підрозділів партійного апарату, органів цензури, творчих спілок, зокрема, Спілки радянських композиторів. Ключовою ланкою у системі ідеологічного контролю була цензура музичних творів, які ретельно перевірялися на відповідність офіційним доктринам, «духу соціалізму» та не допускала жодних відхилень від прийнятих ідейних стандартів.