Походження троїцького звичаю «завивання берізки» в Україні (культурно-історична проблема)

  • Інна Пахолок Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв https://orcid.org/0000-0001-9929-8166
Ключові слова: Зелені свята, «Семик», обрядові дії, завивання берізки, кумування

Анотація

У науковій розвідці наголошуємо, що свято під назвою «Семик» і звичай «завивання берізки» у минулому однозначно мали відношення до Зелених свят і були невід’ємними складовими троїцької обрядовості українців. Звертаємо увагу на поодинокість історико-етнографічних даних про відповідні явища духовної культури та порівняно незначну територію їх поширення (переважно окремі східні терени України). Враховуючи ці факти та значну популярність звичаю завивати берізку серед росіян і меншою мірою серед білорусів, підтверджуємо варіант його немісцевого походження.

На основі аналізу фактичних матеріалів наголошуємо, що обряди, які виконували довкола ритуального деревця, мали чітку практично ідентичну послідовність у всіх східних слов’ян. Відмінним було лише те, що обрядові дії з берізкою у росіян і білорусів зазвичай не обмежувалися її завиванням. Дерево зрубували, прикрашали стрічками, хустками та ходили з ним по селі або у гості до учасниць обряду. На завершення його «роздягали» або розривали та кидали у воду. Своєю чергою, цей факт наштовхує на припущення про подібність українського купальського деревця і російської троїцької берізки та ймовірність їх спільного генетичного походження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Переглядів анотації: 214
Завантажень PDF: 190
Опубліковано
2021-06-01
Як цитувати
Пахолок, І. (2021). Походження троїцького звичаю «завивання берізки» в Україні (культурно-історична проблема). Старожитності Лукомор’я, (3), 14-20. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.3.72
Номер
Розділ
Нова історія